Експертнi оцiнки та громадська думка щодо полiтики кордонiв України

Виконуючи дослiдницький проект "Сприяння реалiзацiї ефективної полiтики кордонiв України" цМКЗПУ провiв два спецiальних опитування експертiв. Нижче поданi їх результати. До них були залученi 64 (червень 2001р.) та 56 (вересень 2001 р.) експертiв, що представляють 4 основнi групи з розширеної експертної вибiрки цМКЗПУ:

1. Офiцiйнi особи Мiнiстерства закордонних справ України, Адмiнiстрацiї Президента України та спiвробiтники науково-аналiтичних структур, якi надають поради державним установам (Нацiональний iнститут стратегiчних дослiджень, Нацiональний iнститут проблем мiжнародної безпеки, Iнститут свiтової економiки та мiжнародних вiдносин Нацiональної академiї наук України
2. Службовцi Збройних сил України, включаючи працiвникiв Мiнiстерства Оборони, викладачiв вищих вiйськових навчальних закладiв, бiльшiсть з яких мають науковi ступенi (iнтелектуально-професiйна елiта Збройних сил)
3. Спiвробiтники НУО, мозкових центрiв, дiяльнiсть яких стосується сфери зовнiшньої полiтики та безпеки. Серед експертiв цiєї категорiї, зокрема, фахiвцi Українського центру економiчних та полiтичних дослiджень iм. О.Разумкова, Атлантичної ради України, Українського незалежного центру полiтичних дослiджень.
4. Ведучi журналiсти-мiжнародники, що представляють впливовi мас-медiа

До анкети, запропонованої експертам, були, в тому числi, внесенi питання, щодо яких проводилось загальнонацiональне опитування громадської думки. Для зручностi порiвняння, у вiдповiдних таблицях (7, 8 та 9) результати експертного опитування подаються поряд з iндикаторами громадської думки.

Переважна бiльшiсть експертiв вважає, що iснуючий статус українсько-росiйського кордону є стримуючим чинником iнтеграцiї України до європейських структур, а також спонукає захiдних сусiдiв України вводити вiзовi режими стосовно нашої держави (табл. 1). Також абсолютна бiльшiсть експертiв звертає увагу на те, що саме через українсько-росiйський кордон в Україну потрапляє велика кiлькiсть нелегальних мiгрантiв, контрабанди та мiжнародної злочинностi.

Мiнiстерство Закордонних справ України за свою невтомну дiяльнiсть отримало високу оцiнку експертної спiльноти ймовiрно, через те, що саме МЗС виконує значну кiлькiсть чорнової роботи з органiзацiї режиму мiжнародних комунiкацiй. ця дiяльнiсть регулярно висвiтлюється i має суспiльний резонанс. Щодо iнших установ, експерти не володiють достатньою iнформацiєю для позитивних висновкiв (табл. 2).

Серед чинникiв, що заважають здiйснювати ефективну полiтику кордонiв, експерти вiдзначають як зовнiшнiй (росiйський), так i внутрiшнiй – "вiдсутнiсть визначеної концепцiї розвитку кордонiв та мiжнародних комунiкацiй в Українi" фактори (табл. 3)

Складнiсть отримання вiз та їх дорожнеча є вiдомою перепоною здiйсненню мiжнародних обмiнiв. Експерти вважають, що саме в цьому напрямку слiд шукати можливостей пом'якшення негативних наслiдкiв введення країнами центрально-Схiдної Європи вiзових режимiв стосовно України (табл. 4). Iншим напрямком могли б стати зусилля по лобiюванню запровадження вiзових пiльг з боку Євросоюзу, що автоматично б означало аналогiчну полiтику з боку країн-кандидатiв.

Влiтку 2001 року в пресi з'явилась iнформацiя щодо можливого впровадження єдиної вiзи України та Росiї для окремих категорiй громадян. Ми спробували з'ясувати думку експертiв з цього приводу i виявилось, що вони переважно негативно ставляться до такої iдеї. Загалом 60,7% респондентiв не пiдтримують в тiй чи iншiй мiрi вказану пропозицiю.

Експерти дотримуються досить оптимiстичного бачення європейських перспектив України: за прогнозами бiльшостi, через 10-15 рокiв українцi зможуть вiльно подорожувати (i, навiть, працевлаштовуватися) у Європi (табл. 6). Понад третина прогнозує таку перспективу через 20-25 рокiв. I лише 3,6% експертiв зовсiм не вiрять у "щасливе європейське майбутнє".

Проблеми, що стосуються режиму державних кордонiв України є досить резонансними, оскiльки зачiпають iнтереси великої кiлькостi людей, якi подорожують через кордони України з приватними чи комерцiйними цiлями. Очевидно, що основними iнтересами громадян є максимально вiльне пересування через кордони, вiдсутнiсть або максимальне зменшення перешкод, що ускладнюють подорож. Оскiльки понад половина усiх закордонних поїздок громадян України здiйснюється в Росiю, зацiкавленiсть громадян у збереженнi максимально прозорого кордону мiж двома державами виглядає цiлком логiчною (див. табл. 7). Втiм не можна не вiдмiтити, що легковажне ставлення бiльшостi громадян до можливих небезпек, що випливають з неврегульованого статусу кордону, обумовлюється їхньою необiзнанiстю щодо таких загрозливих для нацiональної безпеки чинникiв як нелегальна мiграцiя, мiжнародна злочиннiсть та контрабанда. В цьому сенсi особливо показовою є думка експертiв, якi дотримуються iнших поглядiв, вважаючи, що сумарна вага небезпек, пов'язаних з вiдкритим кордоном з Росiєю значно переважає позитивнi моменти iснуючого стану речей.

Дещо по-iншому виглядає спiввiдношення експертних та громадських оцiнок щодо уявлень про бажаний стан вiтчизняних кордонiв (табл. 8). Вiдсоток громадян, якi вважають, що кордон має бути "однаково захищеним по всьому периметру" значно перевищує кiлькiсть тих, що негативно оцiнювали прозорiсть українсько-росiйського кордону у минулому питаннi. Можна припустити, що цi громадяни волiли б мати спрощений режим комунiкацiй з усiма сусiднiми державами. Серед експертiв, за абсолютної переваги прихильникiв унiфiкованого кордону, видiляється також значна група тих, хто бажав би бачити захiдний кордон України бiльш вiдкритим, анiж схiдний. Таке бачення випливає з бажаної перспективи участi України в процесах європейської iнтеграцiї.

Що ж таке "державний кордон України"? Опитування свiдчать, що громадська думка поступово позбавляється стереотипiв радянської доби, згiдно яких образ кордону ототожнювався iз завiсою, що вiддiляла радянських громадян вiд iнших, табуйованих форм життя. Функцiональний сенс кордону, який є "гарантiєю забезпечення територiальної цiлiсностi i невтручання у внутрiшнi справи України", "засобом захисту вiд контрабанди, нелегальної мiграцiї, мiжнародної злочинностi" є домiнуючим (табл. 3). Для значної частини громадян та експертiв вагомим є атрибутивне значення кордону як "символу держави".

Експерти надають ключове значення фiльтруючiй ролi кордону, який покликаний забезпечувати непроникнення в Україну мiжнародного кримiналу, нелегальних мiгрантiв та контрабанди. Втiм це можливо лише за умови створення повноцiнної сучасної iнфраструктури схiдного кордону, через який в Україну нинi потрапляють 90% нелегальних мiгрантiв та понад 2/3 контрабанди.

Реалiзацiя "європейського вибору України" навiть в мiнiмальному форматi неможлива без вирiшення проблеми схiдного кордону. Зволiкання у цьому питаннi надаватиме додаткових аргументiв тим, хто прагне вiддiлити Україну новою лiнiєю подiлу вiд Європи, що об'єднується i розширюється.